Нюховий вектор

[Iryna S.]

ХАРАКТЕРНІ МОВНІ ЗВОРОТИ:

- Тиха вода греблю рве.
- Надвоє баба ворожила.
- Попереджений - значить озброєний!
- Не сунь свого носа до чужого проса.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Чисельність: менше 1%
Архетип: вижити у що б то не стало.
Видова роль: стратегічний розвідник, радник вождя, шаман.
Колір найбільшого комфорту - фіолетовий (але надає перевагу непримітному сірому вбранню).
Геометрія найбільшого комфорту – зигзаг.
Місце в квартелі - внутрішня частина квартелі ЕНЕРГІЇ, інтроверт.
Тип мислення - інтуїтивне, невербальне, стратегічне.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІКИ

Раніше вважалося, що людський нюх - атавізм тваринної природи. Але саме завдяки йому відбувається сприйняття найважливішої інформації: крім свідомих запахів, він розпізнає неусвідомлювані, так звані феромони.

Через будь-який сенсор частина інформації надходить у свідомість, а частина, минаючи свідомість, потрапляє безпосередньо в несвідоме. Так, наприклад, шкірою я відчуваю дотик іншої людини, але постійного дотику сорочки я не помічаю, не усвідомлюю.

Те ж саме і з нюхом. В носі є рецептори, які відповідають за свідоме диференціювання запахів на приємні і неприємні. А, так званий, «нульовий нерв» розрізняє не запахи, а феромони. Феромони - основа всього, що відбувається між людьми. Через них відбуваються два найважливіших процеси: ранжирування (тобто шикування по рангах) у чоловіків і виникнення потягу між чоловіками і жінками. «Нульовий нерв» - це і є ерогенна зона людини з нюховим вектором - нюховика.

Феромони - це несвідомі запахи, які говорять про людину більше, ніж вона могла би сказати про себе сама. Вони - віддзеркалення наших емоцій, станів, несвідомих бажань. Змінюється стан - змінюється й несвідомий запах. З іншого боку, певний запах може викликати у людини певний емоційний стан.

Так, відчуваючи запах, нюховик «чує» і ваш стан, і ваші думки. Для нюховика ці думки «пахнуть» гірше, ніж найсмердючіший смітник. Для нього весь світ - джерело всіляких запахів, і серед них не існує приємних. Запах кожного стану, кожної думки видає всю недосконалість, всі вади людської природи. Тому на його обличчі - маска постійного відрази. Після народження нюховик відразу потрапляє в цей постійний "сморід". Він нехтує людьми. Його відчуття: "ви всі нижче мене". Він не прагне до контакту з людьми.

Архетип Нюху - вижити в що б то не стало. Ключ до виживання - володіння інформацією. Нюховик через сприйняття феромонів отримує унікальну, нікому більше не доступну інформацію. Це і дає йому можливість управляти, розділяти, володарювати.

При цьому ніхто нічого не знає про самого нюховика. Він завжди в сторонці, але так, щоб мати все в полі зору, і ... ближче до виходу на випадок, якщо доведеться рятуватися втечею. Запахи нюховика приховані, щоб його самого ніхто не міг "прочитати". Відсутність запаху викликає реакцію несвідомого страху у людей інших векторів. Ми начебто бачимо людину, але його начебто б і нема: не відчуваючи запаху, ми взагалі не сприймаємо його як одухотворений об'єкт. Таким чином, нюховик на несвідомому рівні впливає на інших людей.

Нюховик реалізується тільки через виживання зграї. Він зневажає всіх людьців, , і в першу чергу - їх смердючу дурість.

"Моє життя ніщо, життя зграї все" - так мислить уретральник. Нюховика ж люди не хвилюють зовсім, ні в якій якості, окрім однієї: зграя необхідна йому для власного виживання (ніхто не виживає поодинці). Так, в первісній зграї нюховик стає радником вождя. Він займається внутрішньою контррозвідкою і зовнішньою стратегічної розвідкою.

Зовнішня розвідка - розвідка про небезпеку на ландшафті. Коли зоровики оглянуть все довкола і скажуть, що небезпеки немає, і коли звуковики послухають і скажуть, що небезпеки немає, саме нюховик помітить підступ. Він прийде і скаже, що туди йти не треба. Незрозуміло, чому, але це виявиться так. З’ясується, що там причаїлася небезпека.

Внутрішня розвідка - розвідка про небезпеку всередині зграї. Зграя може вижити тільки у випадку, що кожен буде виконувати свою видову роль. Тому нюховик всюди суне свого носа. Він стежить за тим, щоб всі працювали, всі виконували свою видову роль, і позбавляється від непотрібних зграї особин. Звідси первісний страх перед нюховиками у зоровиків, який вони раціоналізують словами "Недобра людина, я це відчуваю."

Між уретральним вождем і нюховим радником існує несвідома змова. Уретральник - єдиний, хто терпить нюховика, тому що він пропонує вождю кращий шлях для виживання на ландшафті. Нюховик же стає радником вождя, бо уретральник зберігає його від ненависті зграї.

Завдання вижити в що б то не стало не може бути перерване ні на мить, тому що, якщо умовно уявити собі, що в природі існує перерва для нього хоча б на одну секунду в рік, то саме в цю секунду все закінчується.

Тому й ерогенна зона нюховика, ніс, ніколи не відпочиває. Сон у нюховиків завжди поверхневий. Він прокидається в критичну хвилину, сам не знає чому. Саме нюховики стають героями історій типу "вийшов посеред ночі в магазин, а в цей час мій будинок згорів" або "вирішив затриматися вдома і запізнився на літак, який розбився."

У нюховиків унікальний інтуїтивний невербальний розум. У них немає розуму в звичному розумінні. Вони не займаються логічними побудовами, не аналізують ситуацію, не намагаються її уявити, не намагаються точно розібрати, назвати. Замість цього у нюховиків є найточніші, потужні, яскраві відчуття, що і як потрібно робити, засновані на сприйманому ними феромонному фоні оточуючих. Відчуття ці не складаються в слова і не вербалізуються.

Ніяких ключових слів у нюховика немає. Не тільки ключових слів, навіть точних назв запахів не існує. Ні в одній мові світу. Проговорює ж думки нюховика його молодший брат по квартелі енергії - оральник.

Оскільки завдання вижити в що б то не стало найважливіше, вона не обмежується ні нормами моралі, ні нормами культури, ні нормами моральності і етики.

Нюховик зберігає виключно живу речовину. Не культуру, ні моральність, а саме життя. І життя не кожної окремої людини, а життя всієї цілісності людей. І тому на нього не накладається жодне культурно-моральне обмеження. Там, де нюх буде обмежений, все живе вимре.

З цієї ж причини нюховики не розділяють правду і брехню. Вони єдині ніколи не брешуть, тому що просто не відрізняють правду і брехню.

У розвиненому стані нюховики елементарно адаптовані до понять правди і брехні, добра і зла, але в собі вони цього не відчувають. І виконують свою видову роль поза цими категоріями. Іншими словами, розвинені нюховики працюють в галузях, де поняття моральності, правди і брехні не потрібні, де важливіше інше - забезпечення виживання зграї. Це шпигунство, політика, фінанси і наука.

Вони прагнуть взяти під контроль те, що несе собою загрозу виживанню, і, врешті-решт, це стає їхньою професією.

В наш час зовнішня розвідка як така відходить у минуле: сьогодні світ глобальний і космополітичний, кордони між країнами і народами стають все більш і більш розмитими, а всесвітня павутина Інтернет-простору і зовсім стирає всі мислимі межі. Але всім відомі такі геніальні розвідники минулого, як, наприклад, Рудольф Абель, без діяльності якого СРСР виявився б беззахисним перед атомною бомбою.

Зовнішня стратегічна розвідка розвинулася в політику. Нюховики сьогодні вибудовують відносини нашої зграї з зовнішньої зграєю, грунтуючись на імперативі вижити в що б то не стало. Займаючи високі політичні пости, стаючи міністрами фінансів, міністрами закордонних справ, вони домовляються між собою, проводячи політику стримування. При цьому вони не грунтуються ні на яких цінностях моральності та моралі. «У Англії немає постійних ворогів і друзів, є інтереси її корони».

Всі фінансові системи створені виключно нюховиками і донині ними управляються. Серед відомих фінансистів: Джон Сноу, Генрі Полсон, Олексій Кудрін, Олександр Шохін.

Нюхова розвідка сьогодні націлена на погрози з боку мікросвіту. Нюховики - це вчені, які зайняті дослідженням невідомого в галузях, де існують ризики для виживання людей. Це і називається в народі цікавістю. Коли на це накладається ще й відповідне вміння, то ми маємо справу з крайньою допитливістю. Вона робить з нюховиків геніальних вчених. Не тих, хто систематизує готові знання, а тих, хто робить колосальні прориви - такі, наприклад, як винахід пеніциліну.

Нерозвинених нюховиків вважають великими мерзотниками. Великі інтригани, вони іноді самі стають жертвами своєї інтриги. Архетипічні нюховики можуть стати найстрашнішими серійними вбивцями і маніяками, виконуючи свою видову роль безпосередньо, тобто фізично усуваючи особин, не здатних виконувати свої завдання у зграї.

Схильна до меланхолії нюхова дитина не прагне до спілкування. У дворі, в класі, в школі її всі не люблять. Вона відчуває це як постійну загрозу і, природно, намагається її уникнути, залишитися вдома під тим чи іншим приводом. Якщо батьки підтримують таку поведінку, вони ростять мерзотника і інтригана з поганим майбутнім. Коли-небудь він може сам стати жертвою своїх інтриг.

Необхідно розуміти, що по-справжньому піклуватися про свою нюхову дитину означає виштовхувати її в колектив. Всі у двір? І її у двір. Всі в школу? І її в школу. Всі на рибалку? І її на риболовлю! Це - саме те, що їй потрібно. Напружуючи всі свої здібності, щоб вижити в колективі, не получити в свій ерогенних ніс, нюховик розвивається. Так він вчиться виконувати свою видову роль - виживати у що б то не стало.

Детальніше про особливості психіки нюхових людей, про цю дивовижну і рідкісну міру ви дізнаєтеся на тренінгах з системно-векторної психології Юрія Бурлана.

Автор публікації: Марія Грибова, фахівець у галузі міжнародного права і міжнародних відносин, Діана Кірсс, сімейний лікар.

Стаття написана за матеріалами тренінгів з cистемно-векторної психології Юрія Бурлана.